Використання бетону в громадських місцях стало тенденцією останніх років, яка поширюється в багатьох містах Європи та світу. Зелені насадження суттєво поступились бетонним об’єктам. Такі зміни призвели до ряду негативних наслідків, від яких міста потерпають сьогодні та які будуть змушені вирішувати в майбутньому.

Останні 10 років темпи будівництва житла в містах були дуже високими. Якщо в Європі вони відбувались завдяки «дешевим» грошам – низьким відсотковим ставкам, доступним кредитам та великому запиту, то в Україні цей процес розпочався у 2014, після Революції гідності. Відбулося коливання в банківській системі, шалена девальвація валюти та виведення з ринку понад сотні банків. Одним з інструментів фінансування за відсутності фінансового ринку стала саме нерухомість. Що цікаво, Україна та західні країни на той час рухались у будівельній сфері паралельно, але причини активного розвитку галузі у всіх були різні.

Чому бетон захоплює громадські простори і не тільки?

Так звана «бетонна хвороба» захопила не лише громадські простори, а й внутрішні двори житлових кварталів. Залити все бетоном набагато швидше, ніж створювати природну естетику. У свій час забудовники не дуже зважали на озеленення та якісний благоустрій і «бетонна хвороба» розповсюджувалась. Та сьогодні є багато чинників, які змусять міста змінити свої погляди.

Зараз спостерігаємо суттєві зміни в кліматі, глобальне потепління, яке провокує постійне зростання середньої температури повітря. Через це загалом стало жаркіше, а у містах особливо. Адже вже наявна велика кількість заасфальтованих, бетонних та металевих поверхонь протягом дня поглинає чимало сонячної енергії, а потім повертає це тепло назад. Оскільки у свій час недостатньо уваги приділяли озелененню, виникла така проблема і дихати в містах стало вкрай важко. Потрібно з тим боротися та надавати більше простору рослинам. Озеленення сьогодні є не трендом, а радше необхідністю. А наявність парків та скверів – це право кожного мешканця на комфортне життя. Зрештою, це змусить міста змінити свій підхід до облаштування вулиць, дворів та громадських просторів.

Стрімка урбанізація та бетонування

В останні десятиліття відбувається стрімке розростання міст, і Львів не виняток. До прикладу, існує глобальний тренд, коли сільське населення переїжджає жити у міста. Відповідно, є потреба в новому будівництві і містам у своєму контурі доводиться ущільнюватись, більш тісно добудовувати нові будівлі. Через урбанізацію зменшилась кількість зелених зон, стало менше водопроникних ділянок землі, а на зміну їм прийшли бетонні та асфальтні покриття. Це, а також зміни у кліматі, призвели до природних стихій, зокрема затоплень, з якими не справляються міські дренажні системи.

Наслідки «бетонної хвороби»

Влітку в містах відверто гаряче. Температурна різниця в центрі та на околицях є суттєвою. Адже бетон та асфальт нагріваються швидше, ніж природні поверхні, а високі будинки блокують потоки вітру. Велика кількість озеленення здатна зменшити температуру міста на 5-10 градусів.

Тут можна говорити не лише про нагрівання повітря, а й про надмірні опади. На прикладі Львова ми бачимо, що у певні місяці, зокрема у червні, за день випадає місячна норма опадів і окремі вулиці міста затоплює. З такою кількістю опадів не зможе справитися жодна система каналізування. Навіть якщо збільшувати діаметр труб – нічого не зміниться, вони не здатні одночасно справитися з такою кількістю опадів. Одна із причин – через щільну забудову та велику кількість забрукованих та заасфальтованих поверхонь вода не має куди стікати, адже в місті недостатньо рослин і відкритого ґрунту. Також практично нема водойм, які б збирали дощову воду. Мікроклімат постійно змінюється – Львів нагрівається, і це притягує та посилює негативні погодні умови.

Озеленення важливе

Зелені зони у містах є вкрай важливими. Дерева не лише слугують резервуарами для чистого повітря, а й мають ряд інших переваг: крони дерев створюють тінь і захищають від прямих сонячних променів, а також поглинають до 25% звукової енергії. Парки та сквери слугують місцем для прогулянок та комунікації між людьми.

Що з цим робити?

Міста будуть змушені вживати заходів з вимушеного озеленення, розробляти глобальні програми, які будуть сприяти зменшенню температури, працювати із забудовниками, інвесторами в розробці проєктів щодо збільшення кількості зелених зон та відкритого простору.

Рішення є, і ми можемо брати за основу досвід інших країн, які вже зробили перші кроки до вирішення проблеми. Навіть у центрі великих міст, де, здавалося б, нема місця для парку та скверу, можна облаштувати затишну зелену зону на дахах будинків, прибудинкових територіях тощо.

Суттєво вплинути на кліматичні умови, звісно, ми не можемо. Але зменшуючи кількість зелених зон, ми наражаємо себе на велику небезпеку. Лише правильно організувавши міську інфраструктуру щодо озеленення та екологічного стану, ми зможемо впливати на регулювання кліматичних умов.

Щоб вирішити питання озеленення, Львів може освоювати дахи багатоповерхівок, робити безпечні сади для мешканців під'їзду, створювати озеленені громадські простори для усіх містян, організовувати екологічні паркування в місті тощо. У клієнтів та партнерів при купівлі житла великий акцент йде на благоустрій: наявність зелених зон поруч з будинками, облаштування прибудинкової території, дитячих майданчиків, місць для вигулу собак, велодоріжок тощо. Така тенденція набула особливого попиту під час пандемії – це про безпеку та можливість дихати свіжим повітрям.

Зміни у Львові за останні кілька років

Останніми роками у Львові суттєво побільшало зелених насаджень, майданчиків для відпочинку та пішохідних вулиць. Ці процеси відбуваються, зокрема, завдяки ініціативності та креативності активістів, які щороку закуповують та садять нові види багаторічних дерев, спеціально виведених для міст. Щоб покращувати ситуацію з перегріванням центральної частини міста, вулиці, де є достатньо простору, додатково озеленюють. А також, крім створення нових зелених зон, борються за збереження вже наявних.

Та засаджувати зеленню міста є недостатньо, потрібно також про неї дбати. Щоб покращити догляд за вуличним озелененням та парками, з 2021 року у Львові працюють міські садівники – кожен район має свого власного. Адже часто причиною того, що дерева гинуть, є поганий догляд: неправильна обрізка гілок, ущільнення ґрунту навколо, недостатній полив тощо.

Важливим кроком є і те, що нещодавно місто підписало меморандум, за яким долучається до ініціативи перейти на відновлювальні джерела енергії до 2050 року. Це дасть можливість залучити численні інвестиції в очисні споруди та новітні технології, за допомогою яких зможемо використовувати енергію сонця та вітру для потреб міста. Таким чином зменшимо навантаження на міські дренажні системи під час інтенсивних дощів.

Також у Львові є розроблена теплова карта, яка показує, які райони міста перегріваються (Див. фото 1). Такі острівки тепла можна покращити за рахунок нового будівництва. До прикладу, є стара промислова зона, на якій все заасфальтовано і стоять споруди – вона є великим тепловим острівком (Див. фото 2). Її можна ревіталізувати, створити новий комфортний квартал та водночас зменшити нагрівання: зробити пішохідні алеї, насадити дерева, кущі, зробити водопроникні паркінги тощо. Так за рахунок нового будівництва можна покращити наявний стан району.

Львів має розуміння проблеми, та головне – розробити чітку комплексну стратегію її вирішення. Будь-яка незаасфальтована територія може стати красивою клумбою, новим фонтаном чи ставком. Тротуари та автостоянки можна робити з матеріалів, які менше нагріваються, водопроникні тротуари – теж гарне рішення. Ставки та озера варто відновлювати та належно за ними доглядати. Використовувати дахи та фасади будинків для озеленення або ж будувати з матеріалів, які максимально відбивають сонячне проміння. Рішень може бути багато. Варто лише впевнено рухатись у цьому напрямку.